розпетляти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(розв’язати, розплутати петлі) [розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | розпетля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпетля́ймо | |
| 2 особа | розпетля́й | розпетля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпетля́ю | розпетля́ємо, розпетля́єм |
| 2 особа | розпетля́єш | розпетля́єте |
| 3 особа | розпетля́є | розпетля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпетля́в | розпетля́ли |
| жін.р. | розпетля́ла | |
| сер.р. | розпетля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпетля́вши | ||