ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯпідсил.,РОЗПАЛЯ́ТИСЯпідсил.,ЗАПА́ЛЮВАТИСЯпідсил.,РОЗГАРЯЧА́ТИСЯпідсил.,РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯпідсил.,РОЗІГРІВА́ТИСЯпідсил.рідше,НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИСЯпідсил.,П’ЯНІ́ТИпідсил.,ХМЕЛІ́ТИпідсил.; ГАРЯЧИ́ТИСЯ, ГАРЯЧКУВА́ТИ, КИП’ЯТИ́ТИСЯ, КИПІ́ТИ, ПАЛА́ТИпідсил.,ПАЛЕНІ́ТИпідсил.,ПАЛИ́ТИСЯпідсил. рідше (перебувати в стані збудження). - Док.: збуди́тися, схвилюва́тися, розхвилюва́тися, розпали́тися, запали́тися, розгарячи́тися, розігрі́тися, наелектризува́тися, оп’яні́ти, сп’яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, розпалені́ти. Вони стали радитися, збуджуючись і запалюючись одне від одного (О. Гончар); Очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу, примушуючи його теж хвилюватися від незвіданого, але привабливого почуття (А. Шиян); Пустили наголоси: вибрали Чіпку. Далі, розгарячившись, вибрали Саєнка в губернські гласні (Панас Мирний); П’яніли дівчата, на нього глянувши, хоч він і не дивився на них (О. Ільченко); Енергійна русява Ніна Іванова гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (В. Собко); - Ваш Вовченко вважає, що кожна заплавна річка - болото. Він убиває наші річки, - паленів Бачура (М. Чабанівський). - Пор. нервува́тися, 1. хвилюва́тися.

ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (ставати сильнішим, інтенсивнішим у своєму вияві), ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, ДУ́ЖЧАТИ, СИЛЬНІ́ШАТИ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯрідше, РОСТИ́, ЗРОСТА́ТИ, ВИРОСТА́ТИ, РОЗРОСТА́ТИСЯ, ВА́ЖЧАТИ, РОЗШИ́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ПІДНІМА́ТИСЯ[ПІДІЙМА́ТИСЯ], ПІДНО́СИТИСЯ, УМНОЖА́ТИСЯ, ПОДВО́ЮВАТИСЯ, ПОТРО́ЮВАТИСЯ, ПОДЕСЯТЕРЯ́ТИСЯ, ІНТЕНСИФІКУВА́ТИСЯперев. книжн., АКТИВІЗУВА́ТИСЯперев. книжн.,ЗМАГА́ТИСЯрозм., ДУ́ЖАТИдіал.; ПОГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ЗАГО́СТРЮВАТИСЯ, РОЗ’Я́ТРЮВАТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ[РОЗПАЛЯТИСЯ], РОЗЖЕ́ВРЮВАТИСЯрозм., РОЗПІКА́ТИСЯрозм. (про почуття, переживання). - Док.: поси́литися, збі́льшитися, побі́льшати, побі́льшитися, поду́жчати, посильні́шати, нарости́, зрости́, ви́рости, розрости́ся, пова́жчати, розши́ритися, здійня́тися, підійня́тися[підня́тися], піднести́ся, умно́житися, подво́їтися, потро́їтися, подесятери́тися, інтенсифікува́тися, активізува́тися, погли́битися, загостри́тися, роз’ятри́тися, розпали́тися, розже́врітися, розпекти́ся. Гуркіт посилюється. Тепер уже чути, як дирчить пилка і методично стукає впертий молоток столяра (І. Кочерга); Збільшуєтьсязначення культурно-творчої праці, яка не повинна одставати від освітньої праці (В. Еллан); Йшов дощ. То більшав, то трохи втихав (С. Масляк); Обіцяла [Тетяна] вигнати Пріську з двору. Не вигнала вона та не допекла до краю тільки заради тієї прихильності панової до молодиці, що з кожним днем побільшувалася (Л. Яновська); Кулі б’ються знов і знову в груди Вові. Дужча шум (В. Сосюра); Мелодія то сильнішала, звучала на повний голос, то - нараз - стихала (М. Олійник); Напруга наростала. Жінки розгублено перешіптувались. Гнівно загули чоловіки (О. Гончар); У той час, коли підтягувалися тили і вглибині нарощувався удар, передові частини продовжували розвідку боєм (І. Цюпа); Я люблю тебе так через те, Що гидуєш ти словом мертвячим, Що в тобі самостійність росте, Що вселюдським хворієш ти плачем (переклад П. Грабовського); Народжувався біль, зростав страх до свого людського життя, фіксувалися слова ненаписаних книг (Ю. Яновський); Шум лісу виростав в незрозумілий всесвітовий хаос (Г. Хоткевич); Жаль розростається в його [Федора] душі дужче, копирсає в серці глибше (Панас Мирний); Тиша важчає. Терпнуть губи, Тиша репне навпіл ось-ось (В. Симоненко); В останні десятиліття спостережні можливості астрономії значно розширились (з журналу); Голос то згасав, то знов здіймався і міцно бринів (З. Тулуб); Всі сиділи мовчки і чули, як у всіх них підіймається гнів (М. Грушевський); Ось мигнуло щось перед очима - жовте, кругле, дрібненьке... Невже філоксера? Увага подвоюється, зіниці ширшають (М. Коцюбинський); - Ворогувати найлегше, а ви от станьте друзями, тоді й сили у вас потрояться і користі ви принесете громаді більше (Д. Бедзик); Короленко здивовано відзначив, що увага дівчини до нього подесятерилася (В. Собко); Лексикографічна діяльність [в Україні] протягом останніх десятиріч значно інтенсифікувалася (з журналу); Під час фізичної праці переважає м’язова діяльність, під час розумової - активізуються процеси мислення (з підручника); Роздразнення та несупокій між народом чимдалі змагалися (І. Франко); Потім у них почався розлад, який поглиблювався все далі й далі (Л. Дмитерко); Павло попросив ще чаю ..Гарячий, пахучий напій розійшовся по тілу, приємно зігріваючи його, але почуття голоду ще більше загострилося (В. Кучер); Апетит [Джонса] все більше й більше роз’ятрювався від запаху страв (І. Багмут); Щодень політичні пристрасті розпалювалися (В. Минко); Чи тільки справді то сніги біліють? А може, то розжеврілася туга? (Леся Українка); Сварка між вельможними панами розпікалась чимраз дужче (Я. Качура). - Пор. 2. рости́.

РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯрозм., РОЗОГНІ́ТИдіал.;РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ[РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ], РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ[РОЗПАЛАХКОТА́ТИ] (почати дуже палати, горіти яскравим полум’ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ, РОЗІТЛІ́ТИСЯ[РОЗТЛІ́ТИСЯ]розм. (почати жевріти, тліти); РОЗДУ́ТИСЯ (внаслідок припливу повітря). - Недок.: розгоря́тися[розгора́тися], розпа́люватися[розпаля́тися], розже́врюватися, розтліва́тися, роздува́тися[роздима́тися]. Серед майдану вже добре розгорілось багаття (І. Нечуй-Левицький); А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко); На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (С. Васильченко); Розжеврілось і загорілось, Пішов димок до самих хмар (І. Котляревський); Вугілля дубове добре, та поки розітлівається, то попожди (Словник Б. Грінченка).

РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ (сильно почервоніти від припливу крові до шкіри), РОЗРУМ’Я́НИТИСЯ, РОЗШАРІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРИТИСЯ[РОЗЖЕВРІТИСЯ], РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПАЛЕНІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРІТИрідко. - Недок.: розрум’я́нюватися, розпа́люватися, розпаля́тися, розже́врюватися. Василина розчервонілась, як мак (І. Нечуй-Левицький); Андрійкові очі блищали, личко розрум’янилося (В. Собко); [Храпко:] Чого се ти так розшарілася? Іч, очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний); Гладке, опасисте, з одвислими щоками лице Мотрине розжеврілось (М. Коцюбинський); Розпалились у мене щоки (Ганна Барвінок); Розцвілась, розпаленіла [Вутанька] з дороги, мов калина (О. Гончар); Орися розпашіла від роботи, в щоки пломінь б’є (Григорій Тютюнник); Розпашілась темними рум’янцями тітка (М. Стельмах). - Пор. перегрі́тися.