розкукурікатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розкукурі́катися, розкукурі́катись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розкукурі́кається | розкукурі́каються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкукурі́кався, розкукурі́кавсь | розкукурі́калися, розкукурі́кались |
| жін.р. | розкукурі́калася, розкукурі́калась | |
| сер.р. | розкукурі́калося, розкукурі́калось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкукурі́кавшись | ||