розгвинтитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розгвинти́тися, розгвинти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розгвинти́ться | розгвинтя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розгвинти́вся, розгвинти́всь | розгвинти́лися, розгвинти́лись |
| жін.р. | розгвинти́лася, розгвинти́лась | |
| сер.р. | розгвинти́лося, розгвинти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розгвинти́вшись | ||