розгарбувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розга́рбувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розга́рбуймо | |
| 2 особа | розга́рбуй | розга́рбуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розга́рбую | розга́рбуємо, розга́рбуєм |
| 2 особа | розга́рбуєш | розга́рбуєте |
| 3 особа | розга́рбує | розга́рбують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розга́рбував | розга́рбували |
| жін.р. | розга́рбувала | |
| сер.р. | розга́рбувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розга́рбуваний | ||
| Безособова форма | ||
| розга́рбувано | ||
| Дієприслівник | ||
| розга́рбувавши | ||