розбірний 2 значення

-1-
прикметник
(розбірливий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбі́рний розбі́рна розбі́рне розбі́рні
родовий розбі́рного розбі́рної розбі́рного розбі́рних
давальний розбі́рному розбі́рній розбі́рному розбі́рним
знахідний розбі́рний розбі́рну розбі́рне розбі́рні
орудний розбі́рним розбі́рною розбі́рним розбі́рними
місцевий на/у розбі́рному, розбі́рнім на/у розбі́рній на/у розбі́рному, розбі́рнім на/у розбі́рних
-2-
прикметник
(якого можна розібрати і скласти)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбі́рний розбі́рна розбі́рне розбі́рні
родовий розбі́рного розбі́рної розбі́рного розбі́рних
давальний розбі́рному розбі́рній розбі́рному розбі́рним
знахідний розбі́рний розбі́рну розбі́рне розбі́рні
орудний розбі́рним розбі́рною розбі́рним розбі́рними
місцевий на/у розбі́рному, розбі́рнім на/у розбі́рній на/у розбі́рному, розбі́рнім на/у розбі́рних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбірни́й розбірна́ розбірне́ розбірні́
родовий розбірно́го розбірно́ї розбірно́го розбірни́х
давальний розбірно́му розбірні́й розбірно́му розбірни́м
знахідний розбірни́й розбірну́ розбірне́ розбірні́
орудний розбірни́м розбірно́ю розбірни́м розбірни́ми
місцевий на/у розбірно́му, розбірні́м на/у розбірні́й на/у розбірно́му, розбірні́м на/у розбірни́х