-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбі́рливий розбі́рлива розбі́рливе розбі́рливі
родовий розбі́рливого розбі́рливої розбі́рливого розбі́рливих
давальний розбі́рливому розбі́рливій розбі́рливому розбі́рливим
знахідний розбі́рливий розбі́рливу розбі́рливе розбі́рливі
орудний розбі́рливим розбі́рливою розбі́рливим розбі́рливими
місцевий на/у розбі́рливому, розбі́рливім на/у розбі́рливій на/у розбі́рливому, розбі́рливім на/у розбі́рливих

Словник синонімів

ВИРА́ЗНИЙ (легкий для сприймання, розуміння), ЧІТКИ́Й, РОЗБІ́РЛИВИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, ЯСКРА́ВИЙ, Я́СНИ́Й, РЕЛЬЄ́ФНИЙ. Дорослі ніколи не хотіли відповідати прямо й намагалися уникнути виразної відповіді (Ю. Смолич); І вслухався [Синявін] у доччину розмову. Незнайомий голос і чітка.. вимова чужої людини (І. Ле); Розбірливе письмо; - Тето Калино,.. ви не спите? - спитала нараз із печі Докія виразистим шепотом (О. Кобилянська); Автор [П. Куліш].. створив яскраві образи позитивних персонажів (з журналу); [Професор:] Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (І. Франко); Напрочуд рельєфні [у творах Гончара] портрети Глухенького, Гаркуші, Зої (з науково-популярної літератури).
ЧІТКИ́Й (виразно окреслений; про почерк, шрифт тощо - зручний для читання), ВИРА́ЗНИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, РОЗБІ́РЛИВИЙ (про почерк, шрифт тощо); ТВЕРДИ́Й (різко окреслений). На долівку впала чітка тінь віконної рами (А. Шиян); Він сів до стола, вийняв аркуш чистого паперу і вивів своїм дрібним, але чітким почерком: "Добра Варваро Миколаївно!" (З. Тулуб); Виразні обриси довколишніх предметів розплилися в темряві (І. Франко); Написи розтікались по дверях - короткі, але виразні (О. Ільченко); Над нашими головами, проти синього неба, вирізувались зубцями круті гострі верхи, поламані косогори з твердим верхнім обідком (І. Нечуй-Левицький).
ЧІТКИ́Й (про вимову, виклад думок тощо), ВИРА́ЗНИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, РОЗБІ́РЛИВИЙ, КАРБО́ВАНИЙ, КО́ВАНИЙрідше (про слова); СТРУНКИ́Й (правильно, логічно побудований). Телефоніст.. безперервно хукав у трубку, щоб досягти особливо чіткого звуку в мембрані (Ю. Яновський); Юра ладнався вже образитися та заревти: дорослі ніколи не хотіли відповідати прямо і намагалися уникнути виразної відповіді (Ю. Смолич); - Тето Килино... ви не спите? - спитала нараз з печі Докія виразистим шепотом (О. Кобилянська); Було чути, як і в інших полках скрізь лунають рапорти, то голосні, карбовані, то ледве чутні (О. Гончар); Струнке вчення; Струнка концепція.