-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розбі́йничати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розбі́йничаймо |
| 2 особа | розбі́йничай | розбі́йничайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розбі́йничатиму | розбі́йничатимемо, розбі́йничатимем |
| 2 особа | розбі́йничатимеш | розбі́йничатимете |
| 3 особа | розбі́йничатиме | розбі́йничатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розбі́йничаю | розбі́йничаємо, розбі́йничаєм |
| 2 особа | розбі́йничаєш | розбі́йничаєте |
| 3 особа | розбі́йничає | розбі́йничають |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| розбі́йничаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розбі́йничав | розбі́йничали |
| жін. р. | розбі́йничала |
| сер. р. | розбі́йничало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| розбі́йничавши |
Словник синонімів
БЕШКЕТУВА́ТИ (грубо порушувати загальноприйняті норми моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, РОЗБІ́ЙНИЧАТИ підсил. розм.; СВАВО́ЛИТИ, СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ розм. (діяти на власний розсуд, ні на кого й ні на що не зважаючи). Хвилею по цілій країні прокотились погроми.. А по селах.. бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, ґвалтуючи, в полон забираючи (А. Головко); В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша (О. Гончар); Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась.. Парубок чудувався з того дива, садовив на санки інших дівчат і так сваволив біля колеса, що над ставом увесь час стояв дівочий вереск (М. Стельмах); - Я тобі, Григорію, раджу: не свавільничай. Від беззаконня пора відвикати (О. Гончар).
ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). - Док.: пограбува́ти, розграбува́ти, ограбува́ти розм. зграбува́ти рідше зрабува́ти, обрабува́ти, розби́ти. Десятки невеличких банд Мишки Япончика розсипалися по місту.. і почали громити та грабувати крамниці, склади і гамазеї (Ю. Смолич); - Сердюки, значить, орудують.. Кооперацію розграбували (О. Гончар); [Олеся:] Нікого я не ограбувала (М. Кропивницький); - Хай Бог милує, щоби я гарбав та свавільничав!.. Я тільки своє забирав (О. Гончар); Нема хліба, нема солі, ще й холодно в хаті, Все забрали, зграбували (коломийка); - Нічого, матусю, рабувати не будемо в вас, хочемо нагрітися в хаті, пустіть (В. Стефаник); Ви обікрали, обрабували мене, а я ще маю вам платити? (І. Франко); Данько почув, як прокидається в ньому лють до пришельців, що з’явились з-за моря розбійничати на його рідній землі (О. Гончар); - Душогубе.., гайдамачиш по степах з ножем за халявою (Ю. Яновський); Вдень у яру сидять [розбійники], а вночі на здобитки йдуть, людей розбивають. Переймуть, хто їде, та й пограбують, а то і вб’ють (Б. Грінченко). - Пор. кра́сти, 1. обікра́сти.