розбудувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розбудува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розбуду́ймо | |
| 2 особа | розбуду́й | розбуду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбуду́ю | розбуду́ємо, розбуду́єм |
| 2 особа | розбуду́єш | розбуду́єте |
| 3 особа | розбуду́є | розбуду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розбудува́в | розбудува́ли |
| жін.р. | розбудува́ла | |
| сер.р. | розбудува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розбудо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| розбудо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| розбудува́вши | ||