розбуджений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбу́джений розбу́джена розбу́джене розбу́джені
родовий розбу́дженого розбу́дженої розбу́дженого розбу́джених
давальний розбу́дженому розбу́дженій розбу́дженому розбу́дженим
знахідний розбу́джений, розбу́дженого розбу́джену розбу́джене розбу́джені, розбу́джених
орудний розбу́дженим розбу́дженою розбу́дженим розбу́дженими
місцевий на/у розбу́дженому, розбу́дженім на/у розбу́дженій на/у розбу́дженому, розбу́дженім на/у розбу́джених