-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбуджа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбуджа́ймо
2 особа розбуджа́й розбуджа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбуджа́тиму розбуджа́тимемо, розбуджа́тимем
2 особа розбуджа́тимеш розбуджа́тимете
3 особа розбуджа́тиме розбуджа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розбуджа́ю розбуджа́ємо, розбуджа́єм
2 особа розбуджа́єш розбуджа́єте
3 особа розбуджа́є розбуджа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розбуджа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розбуджа́в розбуджа́ли
жін. р. розбуджа́ла
сер. р. розбуджа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбуджа́вши

Словник синонімів

РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ[ПІДІЙНЯ́ТИ], РОЗБУ́РКАТИрозм.,ПРОБУ́РКАТИрозм., ПРОКИ́НУТИрозм.;ДОБУДИ́ТИСЯрозм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИрозм.,РОЗТЕРМО́СИТИрозм.,РОЗТО́РСАТИрозм. (смикаючи, штовхаючи). - Недок.: буди́ти, розбу́джувати, розбуджа́тирідкопробу́джувати, пробуджа́ти, підніма́ти[підійма́ти], розбу́ркувати, пробу́ркувати, прокида́ти, розшто́вхувати, термо́сити. Почали півні співати - розбудили. Устала я (Панас Мирний); Мати пробудила його, коли жінка вийшла доїти корову (М. Томчаній); До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс (О. Гончар); - Розбуркай дівчат і Охріма.. Тікати треба, - наказувала пані Баличина (З. Тулуб); З того німого забуття, з того очевидячного сну пробуркав його .. регіт і біганина дівчат (Панас Мирний); Цілу ніч прокидало Христю материне тяжке зітхання (Панас Мирний); Господарка мало не повибивала шибок, доки докликалася та добудилася свого чоловіка (Л. Яновська); - Нечипоре, вставай коней напувати, - розштовхував конюх свого сусіда (Григорій Тютюнник); - Вставай, вставай, літ проспиш, - розтермосив він свого друга (В. Собко).