розбуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | розбува́тися, розбува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розбува́ймося, розбува́ймось | |
| 2 особа | розбува́йся, розбува́йсь | розбува́йтеся, розбува́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбува́тимуся, розбува́тимусь | розбува́тимемося, розбува́тимемось, розбува́тимемся |
| 2 особа | розбува́тимешся | розбува́тиметеся, розбува́тиметесь |
| 3 особа | розбува́тиметься | розбува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбува́юся, розбува́юсь | розбува́ємося, розбува́ємось, розбува́ємся |
| 2 особа | розбува́єшся | розбува́єтеся, розбува́єтесь |
| 3 особа | розбува́ється | розбува́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розбува́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розбува́вся, розбува́всь | розбува́лися, розбува́лись |
| жін. р. | розбува́лася, розбува́лась | |
| сер. р. | розбува́лося, розбува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розбува́вшись | ||