розбубнявіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбубня́віти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа розбубня́віє розбубня́віють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розбубня́вів розбубня́віли
жін.р. розбубня́віла
сер.р. розбубня́віло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбубня́вівши