розбубнявіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розбубня́віти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розбубня́віє | розбубня́віють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розбубня́вів | розбубня́віли |
жін.р. | розбубня́віла | |
сер.р. | розбубня́віло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розбубня́вівши |