розбріхуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбрі́хуватися, розбрі́хуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбрі́хуймося, розбрі́хуймось
2 особа розбрі́хуйся, розбрі́хуйсь розбрі́хуйтеся, розбрі́хуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбрі́хуватимуся, розбрі́хуватимусь розбрі́хуватимемося, розбрі́хуватимемось, розбрі́хуватимемся
2 особа розбрі́хуватимешся розбрі́хуватиметеся, розбрі́хуватиметесь
3 особа розбрі́хуватиметься розбрі́хуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розбрі́хуюся, розбрі́хуюсь розбрі́хуємося, розбрі́хуємось, розбрі́хуємся
2 особа розбрі́хуєшся розбрі́хуєтеся, розбрі́хуєтесь
3 особа розбрі́хується розбрі́хуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розбрі́хуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розбрі́хувався, розбрі́хувавсь розбрі́хувалися, розбрі́хувались
жін. р. розбрі́хувалася, розбрі́хувалась
сер. р. розбрі́хувалося, розбрі́хувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбрі́хувавшись