-1-
дієслово недоконаного виду
[фам.]

Словник відмінків

Інфінітив розбрі́хувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбрі́хуймо
2 особа розбрі́хуй розбрі́хуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбрі́хуватиму розбрі́хуватимемо, розбрі́хуватимем
2 особа розбрі́хуватимеш розбрі́хуватимете
3 особа розбрі́хуватиме розбрі́хуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розбрі́хую розбрі́хуємо, розбрі́хуєм
2 особа розбрі́хуєш розбрі́хуєте
3 особа розбрі́хує розбрі́хують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розбрі́хуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розбрі́хував розбрі́хували
жін. р. розбрі́хувала
сер. р. розбрі́хувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбрі́хувавши

Словник синонімів

РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИрозм., РОЗЛЯ́ПАТИрозм.,ВИ́ЛЯПАТИрозм.,РОЗПЛЕСКА́ТИрозм., РОЗКЛЕПА́ТИрозм.,РОЗТРІПА́ТИрозм.,РОЗДЗВОНИ́ТИрозм.,РОЗПАТЯ́КАТИрозм.,РОЗМОЛО́ТИрозм.,РОЗБАЗІ́КАТИрозм.,РОЗТРУБИ́ТИрозм.,РОЗБРЕХА́ТИрозм., ПРОЯЗИ́ЧИТИзаст. - Недок.: розголо́шувати, розбо́вкувати, розля́пувати, виля́пувати, розплі́скувати, розкле́пувати, розтрі́пувати, роздзво́нювати, дзвони́ти, розпатя́кувати, розме́лювати, базі́кати, розтру́блювати, розбрі́хувати. [Клан:] Не варто й починати. Все одно Не згодишся ти, Ройс, на авантюру, Тим часом - тайну я розголошу (І. Муратов); [Лукерка:] Так я й сподівалась, Що це ти розбовкав (М. Кропивницький); - Який я базікало? - образився Микита Дудка. - Аби ви не розляпали, а з мене хоч жили тягни, не скажу (П. Панч); І раптом, як грім серед ясного неба, оця проклята чутка, що її виляпав у машині п’яний Левко (В. Кучер); [Парвус:] І значить не випадком, а свідомо Руфін про нього Крусті розплескав! (Леся Українка); - Хіба ніхто не знає, який ти брехун? І не пізнав, а кажеш, а зараз розклепав усе перед нею (Панас Мирний); - Конспіратор! Виходить, роздзвонив уже навіть і тим, кому нічого й знати не треба (А. Головко); - Та ти з глузду з’їхав, чи що? Ворогові, старшині, про своє розпатякати (З. Тулуб); - Яків, це вже ти розмолов усім? (С. Васильченко); Боявся [князь], щоби лакеї не розтрубили перед княгинею історії про тоту паню, що була у них на чаю (І. Франко); [Гострохвостий:] Чи не бісові п’яні міщанки! Певно, вже котрась забігала сюди і все дочиста розбрехала (І. Нечуй-Левицький); Проязичили, що в його єсть така книжка (Словник Б. Грінченка).