-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив розбріда́тися, розбріда́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбріда́ймося, розбріда́ймось
2 особа   розбріда́йтеся, розбріда́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа   розбріда́тимемося, розбріда́тимемось, розбріда́тимемся
2 особа   розбріда́тиметеся
3 особа розбріда́тиметься розбріда́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа   розбріда́ємося, розбріда́ємось, розбріда́ємся
2 особа   розбріда́єтеся, розбріда́єтесь
3 особа розбріда́ється розбріда́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розбріда́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розбріда́вся, розбріда́всь розбріда́лися, розбріда́лись
жін. р. розбріда́лася, розбріда́лась
сер. р. розбріда́лося, розбріда́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбріда́вшись

Словник синонімів

РОЗХО́ДИТИСЯ (про всіх або багатьох - залишаючи місце перебування, іти в різні боки, місця), РОЗБРІДА́ТИСЯ[РОЗБРЕДА́ТИСЯрозм.][РОЗБРО́ДИТИСЯдіал.], РОЗСИПА́ТИСЯ, РОЗТО́ЧУВАТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯрозм.,РОЗЛА́ЗИТИСЯрозм.,РОЗЛІЗА́ТИСЯрозм.,РОЗПОВЗА́ТИСЯрозм.,РОЗСІВА́ТИСЯрозм.,РОЗСІ́ЮВАТИСЯрозм.,РОЗПЛИВА́ТИСЯрозм.,РОЗКО́ЧУВАТИСЯрозм. рідше;РОЗБІГА́ТИСЯ, РОЗЛІТА́ТИСЯ (швидко); РОЗТАВА́ТИ, РОЗСМО́КТУВАТИСЯрозм.,РОЗСИСА́ТИСЯрозм., РОЗСО́ТУВАТИСЯрозм. (поступово). - Док.: розійти́ся, розбрести́ся, розси́патися, розточи́тися, розтекти́ся, розлі́зтися, розповзти́ся, розсі́ятися, розпливти́ся, розкоти́тися, розбі́гтися, розлеті́тися, розта́нути, розта́ти, розсмокта́тися, розсота́тися. Сумні та невеселі, розходилися хлопці по хатах (Григір Тютюнник); Ряди будівельників рідшали: частина розбредалась по кімнатах гуртожитку (В. Дрозд); Розбродились по дворах - косарі, в’язальниці стомлені (А. Головко); Народ помалу виходив із церкви і розсипався по майдану барвистими плямами (З. Тулуб); Ціле юрмисько з веселим гомоном влилося в аудиторію.. Хлопці і дівчата розтікалися по партах, виймали зошити (Ю. Бедзик); Ми бачимо або ловимо вухом, як люди цілими гуртами розлазяться по горах і по долинах, по всіх затишках і закоморках (М. Коцюбинський); Розтанув і жіночий гурт. Поодинці, парами розповзалися присоромлені, розгублені молодиці й бабусі (В. Речмедін); Хуліганське збіговисько розсіялося по кущах і ярах (І. Волошин); Народ нарешті утомивсь, Розтав, розвіявся, розпливсь (О. Олесь); Та ви ж, мої діточки, розкотилися, як горох при дорозі (Словник Б. Грінченка); Розбіглись дівчата воду носити, вівці заганяти, вечерю варити (І. Нечуй-Левицький); - Чому діти так часто залишають своїх матерів на старість у самотині і розлітаються хто куди? Ставши дорослими, вони дбають уже про своїх дітей (І. Цюпа); Народ почав розсмоктуватися ручаями з цвинтаря (Є. Гуцало); Потроху сторонні розсотуються з контори (В. Логвиненко).