розбрунькований 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбрунько́ваний розбрунько́вана розбрунько́ване розбрунько́вані
родовий розбрунько́ваного розбрунько́ваної розбрунько́ваного розбрунько́ваних
давальний розбрунько́ваному розбрунько́ваній розбрунько́ваному розбрунько́ваним
знахідний розбрунько́ваний розбрунько́вану розбрунько́ване розбрунько́вані
орудний розбрунько́ваним розбрунько́ваною розбрунько́ваним розбрунько́ваними
місцевий на/у розбрунько́ваному, розбрунько́ванім на/у розбрунько́ваній на/у розбрунько́ваному, розбрунько́ванім на/у розбрунько́ваних