розбрунькнутися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбру́нькнутися, розбру́нькнутись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа розбру́нькнеться розбру́нькнуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розбру́нькнувся, розбру́нькнувсь розбру́нькнулися, розбру́нькнулись
жін.р. розбру́нькнулася, розбру́нькнулась
сер.р. розбру́нькнулося, розбру́нькнулось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбру́нькнувшись