розбрунитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розбру́нитися, розбру́нитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розбру́ниться | розбру́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розбру́нився, розбру́нивсь | розбру́нилися, розбру́нились |
| жін.р. | розбру́нилася, розбру́нилась | |
| сер.р. | розбру́нилося, розбру́нилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розбру́нившись | ||