розброньований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розброньо́ваний розброньо́вана розброньо́ване розброньо́вані
родовий розброньо́ваного розброньо́ваної розброньо́ваного розброньо́ваних
давальний розброньо́ваному розброньо́ваній розброньо́ваному розброньо́ваним
знахідний розброньо́ваний розброньо́вану розброньо́ване розброньо́вані
орудний розброньо́ваним розброньо́ваною розброньо́ваним розброньо́ваними
місцевий на/у розброньо́ваному, розброньо́ванім на/у розброньо́ваній на/у розброньо́ваному, розброньо́ванім на/у розброньо́ваних