розбринітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | розбрині́тися, розбрині́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розбрини́ться | розбриня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розбрині́вся, розбрині́всь | розбрині́лися, розбрині́лись |
| жін.р. | розбрині́лася, розбрині́лась | |
| сер.р. | розбрині́лося, розбрині́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розбрині́вшись | ||