розбризнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розбри́знути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розбри́знімо, розбри́знім | |
| 2 особа | розбри́зни | розбри́зніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбри́зну | розбри́знемо, розбри́знем |
| 2 особа | розбри́знеш | розбри́знете |
| 3 особа | розбри́зне | розбри́знуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розбри́знув | розбри́знули |
| жін.р. | розбри́знула | |
| сер.р. | розбри́знуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розбри́знувши | ||