розбризкувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розбри́зкувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розбри́зкуймо | |
| 2 особа | розбри́зкуй | розбри́зкуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбри́зкуватиму | розбри́зкуватимемо, розбри́зкуватимем |
| 2 особа | розбри́зкуватимеш | розбри́зкуватимете |
| 3 особа | розбри́зкуватиме | розбри́зкуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбри́зкую | розбри́зкуємо, розбри́зкуєм |
| 2 особа | розбри́зкуєш | розбри́зкуєте |
| 3 особа | розбри́зкує | розбри́зкують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розбри́зкуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розбри́зкував | розбри́зкували |
| жін. р. | розбри́зкувала | |
| сер. р. | розбри́зкувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розбри́зкуваний | ||
| Безособова форма | ||
| розбри́зкувано | ||
| Дієприслівник | ||
| розбри́зкувавши | ||