-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбри́зкувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбри́зкуймо
2 особа розбри́зкуй розбри́зкуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбри́зкуватиму розбри́зкуватимемо, розбри́зкуватимем
2 особа розбри́зкуватимеш розбри́зкуватимете
3 особа розбри́зкуватиме розбри́зкуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розбри́зкую розбри́зкуємо, розбри́зкуєм
2 особа розбри́зкуєш розбри́зкуєте
3 особа розбри́зкує розбри́зкують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розбри́зкуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розбри́зкував розбри́зкували
жін. р. розбри́зкувала
сер. р. розбри́зкувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розбри́зкуваний
Безособова форма
розбри́зкувано
Дієприслівник
розбри́зкувавши

Словник синонімів

РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИрозм. (ляпаючи). - Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я. Гримайло); Машина мчить, гурчить камінною дорогою, розхлюпує весняні калюжі (К. Гордієнко); Кінські копита розляпують багнюку (Григорій Тютюнник); Щедро зливає Настя, аж розпліскує (О. Гончар); Пані Наталя тремтячими руками налляла склянку чаю і, розплюскуючи по дорозі, подала студентові (М. Коцюбинський).