-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбри́зкати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбри́зкаймо
2 особа розбри́зкай розбри́зкайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбри́зкаю розбри́зкаємо, розбри́зкаєм
2 особа розбри́зкаєш розбри́зкаєте
3 особа розбри́зкає розбри́зкають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розбри́зкав розбри́зкали
жін.р. розбри́зкала
сер.р. розбри́зкало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розбри́зканий
Безособова форма
розбри́зкано
Дієприслівник
розбри́зкавши

Словник синонімів

РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИрозм. (ляпаючи). - Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я. Гримайло); Машина мчить, гурчить камінною дорогою, розхлюпує весняні калюжі (К. Гордієнко); Кінські копита розляпують багнюку (Григорій Тютюнник); Щедро зливає Настя, аж розпліскує (О. Гончар); Пані Наталя тремтячими руками налляла склянку чаю і, розплюскуючи по дорозі, подала студентові (М. Коцюбинський).