-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбреха́тися, розбреха́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбреші́мося, розбреші́мось, розбреші́мся
2 особа розбреши́ся, розбреши́сь розбреші́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбрешу́ся, розбрешу́сь розбре́шемося, розбре́шемось, розбре́шемся
2 особа розбре́шешся розбре́шетеся, розбре́шетесь
3 особа розбре́шеться розбре́шуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розбреха́вся, розбреха́всь розбреха́лися, розбреха́лись
жін.р. розбреха́лася, розбреха́лась
сер.р. розбреха́лося, розбреха́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбреха́вшись

Словник синонімів

РОЗГА́ВКАТИСЯ (про собаку), РОЗБРЕХА́ТИСЯ. Ряба здоровенна собака на прив’язі біля комори почала гавкати. - От розгавкався! Хазяїн кращий від тебе, та не гавкає! - сказала Маруся (Панас Мирний); - Гай, гай!.. - сказав Явтух: - Рябко! ти знавіснів; Ти винен, бра Рябко, що ніччю розбрехався (П. Гулак-Артемовський).