-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбрести́ся, розбрести́сь
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбреді́мося, розбреді́мось, розбреді́мся
2 особа розбреди́ся, розбреди́сь розбреді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа   розбредемо́ся, розбредемо́сь, розбреде́мся
2 особа   розбредете́ся, розбредете́сь
3 особа розбреде́ться розбреду́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розбрі́вся, розбрі́всь розбрели́ся, розбрели́сь
жін.р. розбрела́ся, розбрела́сь
сер.р. розбрело́ся, розбрело́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбрі́вшись

Словник синонімів

РОЗХО́ДИТИСЯ (про всіх або багатьох - залишаючи місце перебування, іти в різні боки, місця), РОЗБРІДА́ТИСЯ[РОЗБРЕДА́ТИСЯрозм.][РОЗБРО́ДИТИСЯдіал.], РОЗСИПА́ТИСЯ, РОЗТО́ЧУВАТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯрозм.,РОЗЛА́ЗИТИСЯрозм.,РОЗЛІЗА́ТИСЯрозм.,РОЗПОВЗА́ТИСЯрозм.,РОЗСІВА́ТИСЯрозм.,РОЗСІ́ЮВАТИСЯрозм.,РОЗПЛИВА́ТИСЯрозм.,РОЗКО́ЧУВАТИСЯрозм. рідше;РОЗБІГА́ТИСЯ, РОЗЛІТА́ТИСЯ (швидко); РОЗТАВА́ТИ, РОЗСМО́КТУВАТИСЯрозм.,РОЗСИСА́ТИСЯрозм., РОЗСО́ТУВАТИСЯрозм. (поступово). - Док.: розійти́ся, розбрести́ся, розси́патися, розточи́тися, розтекти́ся, розлі́зтися, розповзти́ся, розсі́ятися, розпливти́ся, розкоти́тися, розбі́гтися, розлеті́тися, розта́нути, розта́ти, розсмокта́тися, розсота́тися. Сумні та невеселі, розходилися хлопці по хатах (Григір Тютюнник); Ряди будівельників рідшали: частина розбредалась по кімнатах гуртожитку (В. Дрозд); Розбродились по дворах - косарі, в’язальниці стомлені (А. Головко); Народ помалу виходив із церкви і розсипався по майдану барвистими плямами (З. Тулуб); Ціле юрмисько з веселим гомоном влилося в аудиторію.. Хлопці і дівчата розтікалися по партах, виймали зошити (Ю. Бедзик); Ми бачимо або ловимо вухом, як люди цілими гуртами розлазяться по горах і по долинах, по всіх затишках і закоморках (М. Коцюбинський); Розтанув і жіночий гурт. Поодинці, парами розповзалися присоромлені, розгублені молодиці й бабусі (В. Речмедін); Хуліганське збіговисько розсіялося по кущах і ярах (І. Волошин); Народ нарешті утомивсь, Розтав, розвіявся, розпливсь (О. Олесь); Та ви ж, мої діточки, розкотилися, як горох при дорозі (Словник Б. Грінченка); Розбіглись дівчата воду носити, вівці заганяти, вечерю варити (І. Нечуй-Левицький); - Чому діти так часто залишають своїх матерів на старість у самотині і розлітаються хто куди? Ставши дорослими, вони дбають уже про своїх дітей (І. Цюпа); Народ почав розсмоктуватися ручаями з цвинтаря (Є. Гуцало); Потроху сторонні розсотуються з контори (В. Логвиненко).