розбрестися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розбрести́ся, розбрести́сь | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розбреді́мося, розбреді́мось, розбреді́мся | |
2 особа | розбреди́ся, розбреди́сь | розбреді́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розбредемо́ся, розбредемо́сь, розбреде́мся | |
2 особа | розбредете́ся, розбредете́сь | |
3 особа | розбреде́ться | розбреду́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розбрі́вся, розбрі́всь | розбрели́ся, розбрели́сь |
жін.р. | розбрела́ся, розбрела́сь | |
сер.р. | розбрело́ся, розбрело́сь | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розбрі́вшись |