розбраковувач 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | розбрако́вувач | розбрако́вувачі |
| родовий | розбрако́вувача | розбрако́вувачів |
| давальний | розбрако́вувачеві, розбрако́вувачу | розбрако́вувачам |
| знахідний | розбрако́вувача | розбрако́вувачів |
| орудний | розбрако́вувачем | розбрако́вувачами |
| місцевий | на/у розбрако́вувачеві, розбрако́вувачу, розбрако́вувачі | на/у розбрако́вувачах |
| кличний | розбрако́вувачу | розбрако́вувачі |