розбраковувач 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | розбрако́вувач | розбрако́вувачі |
родовий | розбрако́вувача | розбрако́вувачів |
давальний | розбрако́вувачеві, розбрако́вувачу | розбрако́вувачам |
знахідний | розбрако́вувача | розбрако́вувачів |
орудний | розбрако́вувачем | розбрако́вувачами |
місцевий | на/у розбрако́вувачеві, розбрако́вувачу, розбрако́вувачі | на/у розбрако́вувачах |
кличний | розбрако́вувачу | розбрако́вувачі |