розбраковуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розбрако́вуватися, розбрако́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розбрако́вуватиметься | розбрако́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розбрако́вується | розбрако́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розбрако́вуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розбрако́вувався, розбрако́вувавсь | розбрако́вувалися, розбрако́вувались |
| жін. р. | розбрако́вувалася, розбрако́вувалась | |
| сер. р. | розбрако́вувалося, розбрако́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розбрако́вувавшись | ||