розбортовуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розборто́вуватися, розборто́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа розборто́вуватиметься розборто́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа розборто́вується розборто́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розборто́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розборто́вувався, розборто́вувавсь розборто́вувалися, розборто́вувались
жін. р. розборто́вувалася, розборто́вувалась
сер. р. розборто́вувалося, розборто́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розборто́вувавшись