розбортований 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розборто́ваний | розборто́вана | розборто́ване | розборто́вані |
| родовий | розборто́ваного | розборто́ваної | розборто́ваного | розборто́ваних |
| давальний | розборто́ваному | розборто́ваній | розборто́ваному | розборто́ваним |
| знахідний | розборто́ваний, розборто́ваного | розборто́вану | розборто́ване | розборто́вані, розборто́ваних |
| орудний | розборто́ваним | розборто́ваною | розборто́ваним | розборто́ваними |
| місцевий | на/у розборто́ваному, розборто́ванім | на/у розборто́ваній | на/у розборто́ваному, розборто́ванім | на/у розборто́ваних |