розборсати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | розбо́рсати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розбо́рсаймо | |
| 2 особа | розбо́рсай | розбо́рсайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбо́рсаю | розбо́рсаємо, розбо́рсаєм |
| 2 особа | розбо́рсаєш | розбо́рсаєте |
| 3 особа | розбо́рсає | розбо́рсають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розбо́рсав | розбо́рсали |
| жін.р. | розбо́рсала | |
| сер.р. | розбо́рсало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розбо́рсавши | ||