МИРИ́ТИ (відновлювати, встановлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось, чогось), ПРИМИРЯ́ТИ, ПРИМИ́РЮВАТИ, РОЗВО́ДИТИ, РОЗМИРЯ́ТИ, РОЗБОРОНЯ́ТИ, РОЗНІМА́ТИ (відновлювати мир, згоду між кимсь, примушувати припинити суперечку); ЗАМИ́РЮВАТИ[ЗАМИРЯ́ТИ], ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОГОДЖА́ТИрозм. (припиняти ворогування, сварки між кимсь). - Док.: помири́ти, примири́ти, розвести́, розмири́ти, розборони́ти, розня́ти, замири́ти, поєдна́ти, погоди́ти. Ми розбираємо учинок Стася, ведем суперечки, сміємось разом - і се нас мирить - панну Анелю й мене (М. Коцюбинський); Насувалася сварка, та втрутився Кудрявець і почав примиряти (Г. Коцюба); І довго собі спорють: той туди гне, а сей сюди. Отже Галочка, було, прислухаючися, до чого діло йде, і розводить їх (Г. Квітка-Основ’яненко); Часто підходячи до їх мешкання, я зачував ще здалека страшенне ґерґотіння та галас, мов там діло от-от добійки доходить. Спочатку я просто лякався й прожогом біг розмиряти, але потім переконався.., що то просто батько з синами розмовляє на філософічні теми (Г. Хоткевич); -. Марта Кирилівна таки добра заводіяка. Коли ви вже з нею завелись та загризлись, то тільки я одна вас розбороню і поєднаю (І. Нечуй-Левицький); Великі події замирюють найлютіших ворогів. Перед лицем таких подій власні чвари дрібнішають і мізернішають (Ю. Смолич); Олю з водою нколи не погодиш (М. Номис).

РОЗБОРОНЯ́ТИ (силою примушувати припинити бійку), РОЗТЯГА́ТИ[РОЗТЯ́ГУВАТИ]розм. - Док.: розборони́ти, розтягти́[розтягну́ти]. Зчинилася бійка!.. крик... ґвалт... Насилу розборонили люди (Панас Мирний); Розтріпаних і подертих, їх ледве розтягнув здоровий Свирид Мірошниченко (М. Стельмах).