розборонувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розборонува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розборону́ймо
2 особа розборону́й розборону́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розборону́ю розборону́ємо, розборону́єм
2 особа розборону́єш розборону́єте
3 особа розборону́є розборону́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розборонува́в розборонува́ли
жін.р. розборонува́ла
сер.р. розборонува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розбороно́ваний
Безособова форма
розбороно́вано
Дієприслівник
розборонува́вши