розборонований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбороно́ваний розбороно́вана розбороно́ване розбороно́вані
родовий розбороно́ваного розбороно́ваної розбороно́ваного розбороно́ваних
давальний розбороно́ваному розбороно́ваній розбороно́ваному розбороно́ваним
знахідний розбороно́ваний розбороно́вану розбороно́ване розбороно́вані
орудний розбороно́ваним розбороно́ваною розбороно́ваним розбороно́ваними
місцевий на/у розбороно́ваному, розбороно́ванім на/у розбороно́ваній на/у розбороно́ваному, розбороно́ванім на/у розбороно́ваних