розбомбити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбомби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбомбі́мо, розбомбі́м
2 особа розбомби́ розбомбі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбомблю́ розбомбимо́, розбомби́м
2 особа розбомби́ш розбомбите́
3 особа розбомби́ть розбомбля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розбомби́в розбомби́ли
жін.р. розбомби́ла
сер.р. розбомби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розбо́мблений
Безособова форма
розбо́мблено
Дієприслівник
розбомби́вши