розболтовувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розболто́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розболто́вуймо | |
| 2 особа | розболто́вуй | розболто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розболто́вуватиму | розболто́вуватимемо, розболто́вуватимем |
| 2 особа | розболто́вуватимеш | розболто́вуватимете |
| 3 особа | розболто́вуватиме | розболто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розболто́вую | розболто́вуємо, розболто́вуєм |
| 2 особа | розболто́вуєш | розболто́вуєте |
| 3 особа | розболто́вує | розболто́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розболто́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розболто́вував | розболто́вували |
| жін. р. | розболто́вувала | |
| сер. р. | розболто́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розболто́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| розболто́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| розболто́вувавши | ||