-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбо́втувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбо́втуймо
2 особа розбо́втуй розбо́втуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбо́втуватиму розбо́втуватимемо, розбо́втуватимем
2 особа розбо́втуватимеш розбо́втуватимете
3 особа розбо́втуватиме розбо́втуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розбо́втую розбо́втуємо, розбо́втуєм
2 особа розбо́втуєш розбо́втуєте
3 особа розбо́втує розбо́втують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розбо́втуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розбо́втував розбо́втували
жін. р. розбо́втувала
сер. р. розбо́втувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розбо́втуваний
Безособова форма
розбо́втувано
Дієприслівник
розбо́втувавши

Словник синонімів

II. РОЗЧИНЯ́ТИ (змішуючи що-небудь із рідиною, перетворювати в однорідну рідку масу), РОЗВО́ДИТИ, РОЗБАВЛЯ́ТИ, РОЗБО́ВТУВАТИ. - Док.: розчини́ти, розвести́, розба́вити, розбо́втати. Розчинити цукор у воді; Спирт розводять водою; Не можна змішувати міцні розчини мідного купоросу й вапна, а потім розбавляти водою (з наукової літератури); Агроном давно вже привіз із міста отруту, і тепер удвох з Купріяном Олександровичем розбовтували її в цеберці води (О. Донченко).