розбовтати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбо́вта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбо́вта́ймо
2 особа розбо́вта́й розбо́вта́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбо́вта́ю розбо́вта́ємо, розбо́вта́єм
2 особа розбо́вта́єш розбо́вта́єте
3 особа розбо́вта́є розбо́вта́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розбо́вта́в розбо́вта́ли
жін.р. розбо́вта́ла
сер.р. розбо́вта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розбо́вта́ний
Безособова форма
розбо́вта́но
Дієприслівник
розбо́вта́вши

Словник синонімів

II. РОЗЧИНЯ́ТИ (змішуючи що-небудь із рідиною, перетворювати в однорідну рідку масу), РОЗВО́ДИТИ, РОЗБАВЛЯ́ТИ, РОЗБО́ВТУВАТИ. - Док.: розчини́ти, розвести́, розба́вити, розбо́втати. Розчинити цукор у воді; Спирт розводять водою; Не можна змішувати міцні розчини мідного купоросу й вапна, а потім розбавляти водою (з наукової літератури); Агроном давно вже привіз із міста отруту, і тепер удвох з Купріяном Олександровичем розбовтували її в цеберці води (О. Донченко).