розблокувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розблокува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розблоку́ймо | |
| 2 особа | розблоку́й | розблоку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розблоку́ю | розблоку́ємо, розблоку́єм |
| 2 особа | розблоку́єш | розблоку́єте |
| 3 особа | розблоку́є | розблоку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розблокува́в | розблокува́ли |
| жін.р. | розблокува́ла | |
| сер.р. | розблокува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розблоко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| розблоко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| розблокува́вши | ||