розблищатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розблища́тися, розблища́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розблищи́ться | розблища́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розблища́вся, розблища́всь | розблища́лися, розблища́лись |
| жін.р. | розблища́лася, розблища́лась | |
| сер.р. | розблища́лося, розблища́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розблища́вшись | ||