розбишакуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбишакува́тий розбишакува́та розбишакува́те розбишакува́ті
родовий розбишакува́того розбишакува́тої розбишакува́того розбишакува́тих
давальний розбишакува́тому розбишакува́тій розбишакува́тому розбишакува́тим
знахідний розбишакува́тий, розбишакува́того розбишакува́ту розбишакува́те розбишакува́ті, розбишакува́тих
орудний розбишакува́тим розбишакува́тою розбишакува́тим розбишакува́тими
місцевий на/у розбишакува́тому, розбишакува́тім на/у розбишакува́тій на/у розбишакува́тому, розбишакува́тім на/у розбишакува́тих

Словник синонімів

БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙрозм.,ГАЛАБУ́РДНИЙдіал.,ХУЛІГА́НИСТИЙрозм. (схильний до порушення громадського порядку). - Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (М. Стельмах); З кожним роком він ставав усе розбишакуватішим та непокірнішим. Гордо носив синці та ґулі, як військові відзнаки, а часто приходив і з розсіченим лобом (А. Дімаров); - Галабурдний хлопець, - зітхнула Антоніна Павлівна, - росте, як бур’ян, - тільки й знає свій футбол... (Ю. Мокрієв). - Пор. 1. задери́куватий.