розбишакувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив розбишакува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбишаку́ймо
2 особа розбишаку́й розбишаку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбишакува́тиму розбишакува́тимемо, розбишакува́тимем
2 особа розбишакува́тимеш розбишакува́тимете
3 особа розбишакува́тиме розбишакува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розбишаку́ю розбишаку́ємо, розбишаку́єм
2 особа розбишаку́єш розбишаку́єте
3 особа розбишаку́є розбишаку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розбишаку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розбишакува́в розбишакува́ли
жін. р. розбишакува́ла
сер. р. розбишакува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбишакува́вши