розбитний 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбитни́й розбитна́ розбитне́ розбитні́
родовий розбитно́го розбитно́ї розбитно́го розбитни́х
давальний розбитно́му розбитні́й розбитно́му розбитни́м
знахідний розбитни́й, розбитно́го розбитну́ розбитне́ розбитні́, розбитни́х
орудний розбитни́м розбитно́ю розбитни́м розбитни́ми
місцевий на/у розбитно́му, розбитні́м на/у розбитні́й на/у розбитно́му, розбитні́м на/у розбитни́х

Словник синонімів

СПРИ́ТНИЙ (який уміє легко виходити із скрутного становища, уміло веде справи, вміє за будь-яких обставин швидко, вдало домагатися свого), МЕТКИ́Й, РОЗБИТНИ́Йрозм., ШУ́СТРИЙрозм.; В’ЮНКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, ВИВЕРТКИ́Й, ПОРСКИ́Й (який легко міняє орієнтацію у стосунках заради власної вигоди); ПРОНОЗЛИВИЙрозм., ПРОНОЗУВАТИЙрозм. (який всюди може проникнути). Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, то зараз його на світ виведе, а гляне на чоловіка, то й думку його відгадає (О. Стороженко); Альфій, хижий і меткий лихвар... Він хоче стати дідичем (М. Зеров); - Трапився мені сусід на нарах, до чого ж розбитний чоловік (А. Головко); Щастя розікрали ті, Що були, як змії, спритні, шустрі (А. Турчинська); - Преображенський - людина вертка. Таких людей звичайний суд не зачепить (І. Ле); Вольовий, пронозливий, бідовий, він міг піти на що завгодно ради свого підрозділу (О. Гончар).