-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбира́тися, розбира́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбира́ймося, розбира́ймось
2 особа розбира́йся, розбира́йсь розбира́йтеся, розбира́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбира́тимуся, розбира́тимусь розбира́тимемося, розбира́тимемось, розбира́тимемся
2 особа розбира́тимешся розбира́тиметеся, розбира́тиметесь
3 особа розбира́тиметься розбира́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розбира́юся, розбира́юсь розбира́ємося, розбира́ємось, розбира́ємся
2 особа розбира́єшся розбира́єтеся, розбира́єтесь
3 особа розбира́ється розбира́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розбира́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розбира́вся, розбира́всь розбира́лися, розбира́лись
жін. р. розбира́лася, розбира́лась
сер. р. розбира́лося, розбира́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбира́вшись

Словник синонімів

ЗРОЗУМІ́ТИщо і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ[ВБАГНУ́ТИ]розм.,УТНУ́ТИ[ВТНУ́ТИ]розм.,УТЯ́МИТИ[ВТЯ́МИТИ]розм.,ЗМЕТИКУВА́ТИрозм.,УТОРО́ПАТИ[ВТОРО́ПАТИ]розм.,РОЗТОРО́ПАТИрозм.,РОЗЧО́ВПАТИрозм.,РОЗЧУ́ХАТИрозм.,РОЗШОЛО́ПАТИ[РОЗЧОЛО́ПАТИ]розм.,ЗМИКИ́ТИТИрозм.,ВТЕЛЕ́ПАТИфам., УРОЗУМІ́ТИ[ВРОЗУМІ́ТИ]заст.,РОЗЧУ́МАТИдіал.,ЗМІРКУВА́ТИдіал.,ВИ́РОЗУМІТИрідко;УЛОВИ́ТИ[ВЛОВИ́ТИ], УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ], СХОПИ́ТИрозм. (швидко, легко); РОЗІБРА́ТИСЯу чому,РОЗГАДА́ТИ, РОЗКУСИ́ТИрозм.,РОЗКУМЕ́КАТИфам. (щось складне, неясне, заплутане). - Недок.: розумі́ти, тя́мити, уло́влювати[вло́влювати], схо́плювати, розбира́тися, розга́дувати, розку́шувати рідко.Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту, він закрив книжку (Григорій Тютюнник); Тут мій герой не те щоб дрейфив, а просто говорив, що його не так зрозуміли (М. Хвильовий); Романз болем і жалістю збагнув, що стара й досі виглядає свого Івана (М. Стельмах); Спершу нічого не міг утямити, тільки дивився пильно, й на його смаглявому виду з’явився переляк (Є. Гуцало); З отих криків годі було щось уторопати. Цигуля не із слів зрозумів, а просто відчув серцем, що все провалилося (А. Головко); Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський); Він спершу не розумів, про що йдеться, а коли розшолопав, куди навертає Сагайдак, то йому одразу аж млосно стало (С. Добровольський); Ніхто в Терпінні не змикитив, яку вигоду матиме Дрочило від пастухування свого приймаченка (І. Головченко і О. Мусієнко); [Старшина:] Я знаю, що вам багато говорить не треба. Ви зразу мене урозумієте (І. Карпенко-Карий); Не міг вирозуміти [Семен], про що бесідник говорить (Лесь Мартович); Даша прислухалася, але не могла вловити змісту (С. Журахович); Руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом, так що незвикле вухо не могло зразу вхопити суть розмови (М. Коцюбинський); Для неї, яка з трійок не вилазила, було просто дивовижно, як він швидко все схоплював, який розум у нього чіткий та бистрий (О. Гончар); - Зрозуміло, - зітхнув Анрі-Жак, хоча насправді розібрався в цьому значно пізніше (Ю. Яновський); Дівчачу натуру трудно розгадати (Г. Квітка-Основ’яненко); На його загостреному знизу обличчі межуються і пошана до Мірошниченка, і якась інша, більш потайна думка, яку не так уже й важко розкусити (М. Стельмах); Вона тепер лише розкумекала, чого прийшли люди, і голосним жалісливим тужінням ніби хотіла компенсувати витрачений на міркування час (І. Кириленко). - Пор. доду́матися, 1. розумі́ти, усвідо́млювати.
ОРІЄНТУВА́ТИСЯ (уміти оцінити обставини, розуміти те, що відбувається), РОЗБИРА́ТИСЯ. Він навчився швидко орієнтуватися в незнайомому місті (О. Донченко); Досвідченим зором він розбирається вже, хто сидить перед ним (М. Стельмах).
ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (про явище природи), ДУ́ЖЧАТИ, РОЗБИРА́ТИСЯрозм.; РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ[РОЗХО́ДИТИСЯ] (про вітер, дощ); РЯСНІ́ТИрозм. (про дощ); МІЦНІ́ТИ, КРІ́ПНУТИрозм. (перев. про мороз). - Док.: поси́литися, поду́жчати, розібра́тися, розходи́тися[розійти́ся], зміцні́ти, зміцнішати, окрі́пнути. Ріка трохи завернула вбік, і течія стала посилюватись (Я. Баш); Вітер усе дужчав і гойдав дерева (І. Нечуй-Левицький); Дощик не вщухав і розбирався вітер (О. Донченко); Розходжувався вітер, журно шуміли сосонки біля мого плеча (І. Волошин); Рясніє дощ, і падає лункіше М’яких краплин розмірене биття (М. Бажан); Вже втихала снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле).
РОЗУМІ́ТИСЯна чому, в чому (бути обізнаним в чому-небудь, мати знання, досвід в якій-небудь галузі), РОЗБИРА́ТИСЯ, РОЗУМІ́ТИ, ТЯ́МИТИтакож що, розм.,ЗНА́ТИСЯна чому, розм.,ПЕ́ТРАТИу чому і без додатка, розм.,КУМЕ́КАТИу чому, розм.,ТЯ́МИТИСЯна чому,ТЯМКУВА́ТИрозм.,МЕТИКУВА́ТИу чому, розм.,ШУРУ́ПАТИтакож чого, розм.,ШУ́ПИТИрозм.,ШНИ́ПОРИТИдіал.Чим менше людина розуміється на якісь справі, тим рішучішими, безапеляційнішими бувають її присуди (М. Рильський); Козаков, розглядаючи їх [документи хорвата], удавав, що цілком у них розуміється (О. Гончар); Яворницький добре розбирався в старовинних грошах і зразу ж оцінив музейне значення знахідки (І. Шаповал); Василь Карпець, вусатий дядько, ..не згірш цигана розбирався на конях (М. Стельмах); Розуміє він, як глуха в танцях (прислів’я); Режисер нічого не розуміє на кілях [кораблів], але йому не подобається така непропорційність (Ю. Яновський); Фуль сказав Олександрові, що його генерали недосвідчені і нічого не тямлять у військових справах (П. Кочура); [Учителька:] Треба діло робити. От інспектор приїде, треба, щоб тямили [учні] задачіта вміли швиденько їх робить (Олена Пчілка); До землянки привели жінку, яка зналася на старосвітській народній медицині (Л. Дмитерко); [Учитель танців:] Це такий танець, що його тільки удвох танцювати. Баришні, хто з вас хоч трохи в культурі петрає? (Є. Кравченко); Раділа [Настя] про себе, що вже й вона кумекає в грамоті (В. Речмедін); Світові думи, безперечно, клопочуть літнє товариство, не лише на буденних справах вони тямляться (К. Гордієнко); - Знаємо ми, - сказав бригадир, - що ти тямкуєш на конях (К. Гордієнко); Він трошки метикує на політиці (Я. Качура); - Плоти теж потрібні. Ти думаєш, я в цім ділі не метикую? (І. Цюпа); [Семен (бере листи):] Ану, Іване, прочитай..! Ти ж хвалився, що трохи шурупаєш грамоти (М. Кропивницький); Я трошки шуплю в землі і вгадаю її нутро (О. Кониський); Він таки трохи шнипорить у малярстві (Т. Шевченко).

Словник фразеологізмів

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).