-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбира́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбира́ймо
2 особа розбира́й розбира́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбира́тиму розбира́тимемо, розбира́тимем
2 особа розбира́тимеш розбира́тимете
3 особа розбира́тиме розбира́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розбира́ю розбира́ємо, розбира́єм
2 особа розбира́єш розбира́єте
3 особа розбира́є розбира́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розбира́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розбира́в розбира́ли
жін. р. розбира́ла
сер. р. розбира́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбира́вши

Словник синонімів

АНАЛІЗУВА́ТИ (розчленовувати ціле на складові частини, піддавати критичній оцінці - перев. про логічний характер дослідження), РОЗГЛЯДА́ТИ, РОЗБИРА́ТИ. - Док.: проаналізува́ти, розгля́нути, розібра́ти. Він докладно почав аналізувати зауваження, з якими виступили літстудійці (О. Донченко); Народну творчість, як і всю культуру взагалі, слід розглядати в зв’язку з історією суспільства (М. Рильський); Ми розбираємо учинок Стася, ведем суперечки, сміємося разом (М. Коцюбинський); - Пор. вивча́ти.
ОБГОВОРЮВАТИ (про учасників зібрання, зборів тощо - висловлювати свою думку про кого-, що-небудь, пропонувати щось), РОЗГЛЯДА́ТИ, РОЗБИРА́ТИрозм.,ОБСУ́ДЖУВАТИдіал. - Док.: обговори́ти, розгля́нути, розібра́ти, обсуди́ти. Тепер Соя не жартував, говорив суворо, повчально. Так пункт за пунктом обговорили увесь договір (Д. Ткач); На місцевкомі довелось розглядати Таратуту. Некрасива ця історія.. була... тільки ниточкою від клубочка (О. Гончар); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового учителя (О. Іваненко); Врешті, це діло Ви, мабуть, обсудите гурточком, а поклавши, що перекладати, звістіть мене (М. Коцюбинський).
РОЗБИРА́ТИ (брати все, всіх по одному або частинами), РОЗТЯГА́ТИ[РОЗТЯ́ГУВАТИ], РОЗТА́СКУВАТИрозм.;РОЗХА́ПУВАТИрозм. (жадібно, квапливо). - Док.: розібра́ти, розтягти́[розтягну́ти], розтаска́ти, розхапа́ти, розхопи́тидіал.Біля приміщення варти партизани озброюються: розбирають рушниці, чіпляють патронташі та й мерщій заряджають гвинтівки (А. Головко); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом, стали розтягати інвентар: борони, рала, плуги, навіть сівалки (Григорій Тютюнник); Рвуть з рук, смикають, розтягують клунки, не поторгувавшись, несуть в хати (І. Нечуй-Левицький); Татари не зупинялися ховати мерців. І вили над ними шакали вночі, розтаскуючи по міжгір’ях їх білі кістки (З. Тулуб); Схоплювались [студбатівці], на ходу затягали пояси і ще зі сном у очах бігли напівсліпі до пірамід, розхапували зброю (О. Гончар).
РОЗУМІ́ТИ (бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що-небудь), ТЯ́МИТИрозм.,РОЗБИРА́ТИрозм.,МІЗКУВА́ТИрозм.,МІРКУВА́ТИрозм.,ТЯМКУВА́ТИрозм.,ПЕ́ТРАТИрозм.,ПРИБИРА́ТИрозм.,ШУ́ПИТИрозм.,КМІ́ТИТИ[КМЕ́ТИТИ]рідше, КМІТУВА́ТИрідко.Він висмикнув револьвера й вистрелив, не розуміючи сам, що робить (Ю. Яновський); - Не заспокоюй, синку, не треба, - байдуже так сказала тітка Меланка. - Краще вже не буде, як є. Я при повній тямі, то й тямлю, що там зі мною коїться (Є. Гуцало); Я не розбираю ясно, що зі мною (О. Кобилянська); - Як це не дивно тобі, а теж на плечах голову, не гарбуз, маю. Дещо таки мізкую. - Бачу, за кого ти руку тягнеш (А. Головко); Захар ледве ноги волік, й усей час злоба не кидала його; він не міг міркувати як слід розумом, а тільки відчував душею якусь кривду (А. Кримський); - Ну, ляпнуло собі щось перед сном оце дрімайло. Хіба воно, дурненьке, щось тямкує? - примирливо сказав батько (М. Стельмах); - Думати треба, Куксо, і людей розпитувати, коли сам не петраєш (В. Кучер); Одного разу.. сиділи оце вони [Кармелева сім’я] усі вкупі і дивилися такеньки, наче б, справді, не прибирали вже собі чого пожадати (Марко Вовчок); [Марина:] Мале чортеня, а вже щось шупить (І. Карпенко-Карий); Уже дитина кметить (Словник Б. Грінченка).
РОЗУМІ́ТИпо якому, з якої (володіти якою-небудь мовою, бути в змозі сприймати зміст висловленого нерідною мовою), ТЯ́МИТИрозм.,КУМЕ́КАТИпо якому, розм.,РОЗБИРА́ТИрозм.,МЕТИКУВА́ТИрозм.,РОЗМИШЛЯ́ТИрозм. - Док.: зрозумі́ти. Стара Зінька слухала, але нічого не розуміла з великоруської та церковної мови (І. Нечуй-Левицький); Угорець не розумів мови, не розумів цих людей і їхньої фанатичної впертості (О. Гончар); Він не зовсім тяме української мови (Збірник про М. Кропивницького); В Чурук-Су ніхто не знає ніякої іншої мови, крім своєї, хіба Гасан, що метикує по-арабському, та Ахмет, що трохи кумекає по-китайському (О. Досвітній); - А ти хіба по-фінськи розбираєш? - А що ж тут такого? У них така мова, як і в нас, тільки другими словами (Григір Тютюнник); Хазяїн, річ таку почувши (А по-цапиному він дещо розмишляв), Йому дзвінок на шию намотав (Є. Гребінка).

Словник фразеологізмів

[аж] сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка. Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним [Левом] усяка твар тремтить (Л. Глібов); Засміявся [піп] тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка); — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах); Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний).

[аж] ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха.— Вас регіт розбирає, а мені не до смішки (Панас Мирний).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

[аж] сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка. Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним [Левом] усяка твар тремтить (Л. Глібов); Засміявся [піп] тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка); — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах); Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний).

хміль розбира́є / розібра́в кого. Хто-небудь починає п’яніти. Він дивився та сміявся, як хміль розбирав її (Панас Мирний).