розбинтуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розбинтува́тися, розбинтува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розбинту́ймося, розбинту́ймось | |
| 2 особа | розбинту́йся, розбинту́йсь | розбинту́йтеся, розбинту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбинту́юся, розбинту́юсь | розбинту́ємося, розбинту́ємось, розбинту́ємся |
| 2 особа | розбинту́єшся | розбинту́єтеся, розбинту́єтесь |
| 3 особа | розбинту́ється | розбинту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розбинтува́вся, розбинтува́всь | розбинтува́лися, розбинтува́лись |
| жін.р. | розбинтува́лася, розбинтува́лась | |
| сер.р. | розбинтува́лося, розбинтува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розбинтува́вшись | ||