розбинтувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розбинтува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розбинту́ймо | |
| 2 особа | розбинту́й | розбинту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбинту́ю | розбинту́ємо, розбинту́єм |
| 2 особа | розбинту́єш | розбинту́єте |
| 3 особа | розбинту́є | розбинту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розбинтува́в | розбинтува́ли |
| жін.р. | розбинтува́ла | |
| сер.р. | розбинтува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розбинто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| розбинто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| розбинтува́вши | ||