розбинтовуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбинто́вуваний розбинто́вувана розбинто́вуване розбинто́вувані
родовий розбинто́вуваного розбинто́вуваної розбинто́вуваного розбинто́вуваних
давальний розбинто́вуваному розбинто́вуваній розбинто́вуваному розбинто́вуваним
знахідний розбинто́вуваний, розбинто́вуваного розбинто́вувану розбинто́вуване розбинто́вувані, розбинто́вуваних
орудний розбинто́вуваним розбинто́вуваною розбинто́вуваним розбинто́вуваними
місцевий на/у розбинто́вуваному, розбинто́вуванім на/у розбинто́вуваній на/у розбинто́вуваному, розбинто́вуванім на/у розбинто́вуваних