РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯрідше,РО́ЗРУЙпоет., рідко.Потреба собору, потреба краси, так само, як і огида до руйнування, видно, завжди жевріла в цих людях, будівничих за покликанням (О. Гончар); Багато пам’яток вони [Яворницький і Рейнгард] взяли на облік і зберегли від руйнації (І. Шаповал); Прикубанські степи заселялись запорожцями після січової руїни (М. Коцюбинський); Розвал радянської імперії - це перемога поневолених народів (з газети); Деякі [монголи] попадали в правдиву манію вбивання та нищення (І. Франко); Зруйновані ми.. Широкою рікою розлилися пожежі і знищення по Підгір’ю (І. Франко); Дорогою співали пісень про ламання "високих замків", пробивання "кам’яних стін", доставання "красної дівиці" (з науково-популярної літератури); Розбивання машин; Розвалювання будинків; Громадянська війна завдала величезних руйнувань. Розорення зазнали цілі промислові райони (з журналу).