РОЗПЕ́ЩУВАТИ (псувати когось надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами), РОЗБЕ́ЩУВАТИпідсил., РОЗНІ́ЖУВАТИ, ЗНІ́ЖУВАТИ, БА́ЛУВАТИ, ПА́НЬКАТИ розм., МА́ЗАТИ[МА́ЗЬКАТИ]розм. - Док.: розпе́стити, розбе́стити, розні́жити, зні́жити, розба́лувати. Мене від діда силоміць відобрали, кажучи, що дід дуже мене розпестили і нічого доброго не навчили (Марко Черемшина); - До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (А. Шиян); [Прокуратор:] Розніжило тебе те філелленство! (Леся Українка); Десь, мабуть, за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила (Словник Б. Грінченка); - Дивлюсь я зараз на наших дітей та й дивуюся. Балуємо ми їх, ой, як балуємо! (Ю. Збанацький); - Роботу сама хай виконує внучка, Не панькайте так, бо зросте білоручка (С. Олійник); Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (І. Нечуй-Левицький); Ганна Семенівна її і її дітей дуже любила. І тих своїх небожів так мазькає й пестить (Грицько Григоренко).

РОЗПУСКА́ТИ (привчати когось до поганих, аморальних звичок; потураючи комусь, робити його недисциплінованим, свавільним), РОЗБЕ́ЩУВАТИ, РОЗКЛАДА́ТИ, ПСУВА́ТИ, РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИрозм., РОЗТЛІВА́ТИрозм. - Док.: розпусти́ти, розбе́стити, розкла́сти, зіпсува́ти, розпаску́дити, непутитирозм.розтли́ти. - Бог нас покарає, що ми так дитину розпустили! (Марко Вовчок); - До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (А. Шиян); - Ти навіть не уявляєш собі, як цей сотник у твоєму ж воєводстві розкладає людей (І. Ле); - Розпестила її доярка Ївга, - докірливо зітхає Леонтій. - Геть розпаскудила (І. Волошин); Багато нашого брата горілка непутить (Словник Б. Грінченка).